Я - класний керівник

РОЛЬ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА У ОРГАНІЗАЦІЇ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Специфіка роботи класного керівника

  В сучасній системі освіти особливе значення надається цілеспрямованому процесу виховання, пріоритетним завданням якого є розвиток особистості дитини, врахування її інтересів і потреб, формування високого рівня самостійності та рефлексії. Реалізація цього складного процесу є головним обов’язком класного керівника, який повинен бути високопрофесійним фахівцем у сфері виховання.

  Класний керівник – це педагог, який постійно спілкуються з учнями, закріпленими за ним, різнобічно впливає на них і водночас працює за предметною системою. Тобто, окрім викладання певного предмета, класний керівник дбає про об’єднання зусиль учителів, які працюють у певному класі, координацію їх дій для поліпшення результатів виховної та навчальної роботи з учнями класу.

  Положенні зазначено, що класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на:

● виховання громадянина України, формування поваги до Конституції України, державних символів України, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов’язків, прав і свобод людини і громадянина, відповідальності перед законом за свої дії;

● формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку здібностей і обдарувань;

● виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовка учнів до подальшої освіти і трудової діяльності;

● реалізацію  права  учнів  (вихованців) на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

● виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

● виховання свідомого ставлення до свого та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я учнів;

● формування екологічної культури особистості, набуття знань і досвіду розв’язання екологічних проблем, залучення до практичної природоохоронної  роботи;

● гуманізацію педагогічного процесу, демократизацію стосунків у колективі;

● врахування інтересів учнів та організація ефективної роботи з батьками;

● розвиток розумових і фізичних здібностей, формування високої пізнавальної культури, організація змістовного дозвілля учнів.

Форми роботи класного керівника

Форми роботи можуть бути різними - індивідуальною, груповою і фронтальною. Вибір конкретної форми зумовлюється різними чинниками: завданням виховання, рівнем розвитку первинного колективу, індивідуальними особливостями школярів, об’єктивними обставинами, конкретними педагогічними ситуаціями та ін.

   За критерієм використання джерел і засобів виховного впливу на особистість школярів форми роботи поділяють на:

● словесні (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції, зустрічі та ін.);

● практичні (походи, екскурсії, спартакіади, олімпіади, конкурси тощо);

● наочні (діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.).

Усі вони взаємопов’язані, доповнюють і збагачують одна одну. Є види роботи, в яких одночасно використовують словесні, практичні, наочні форми. Наприклад, методика колективних творчих справ (КТС).

Робота класного керівника із вивчення учнів

У технологічному циклі роботи класного керівника предметом аналізу є переважно соціально-моральні якості класу. Для того, щоб здійснювати виховну роботу, класний керівник повинен стежити за динамікою розвитку учнів і бачити проблеми, що виникають в процесі їх виховання.

Багато учителів вважають, що вони й так добре знають своїх вихованців, так би мовити, «на око», без використання особливих методик, однак для оптимізації роботи необхідний все ж таки професійний підхід. Процес вивчення учнів має відбуватися з дотриманням певних правил:

● вивчення потрібно спрямовувати на виявлення особливостей фізичного, психічного і соціального розвитку конкретного вихованця;

● дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років навчання;

● виявляти потрібно не лише наявний рівень розвитку конкретної особистості, але й прогнозувати його з урахуванням «зони найближчого розвитку»;

● вивчення особистості школярів та їх колективів потрібно спрямовувати на вирішення конкретних педагогічних завдань;

● вихователь у процесі вивчення учнів має бути сповнений педагогічного оптимізму щодо їх розвитку і соціально-психологічного зростання;

● вивчення учнів має охоплювати всі аспекти їх фізичного, психічного і соціального розвитку;

● застосування методології вивчення учнів і шкільних колективів має відповідати віковим особливостям дітей;

● дослідження соціально-психічного розвитку слід здійснювати в природних умовах навчально-виховного процесу;

● дослідженням повинні бути охоплені усі учні, таке вивчення має стати систематичним;

● вивчення учнів поєднують з виховним впливом на них;

● вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не негативних рисах характеру та поведінки.

Методи вивчення учнів та учнівських колективів поділяють залежно від:

   а) характеру участі школярів у них: пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналіз результатів діяльності) та активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);

   б) часу проведення: одномоментні (анкетування, тестування та ін.) та тривалі (цілеспрямоване спостереження, біографічний метод тощо);

   в) місця проведення: шкільні (класні та позакласні) й лабораторні;

   г) їх сутності: неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіди, аналіз продуктів діяльності), діагностичні (тести, ранжування), експериментальні (природні експерименти, лабораторні експерименти) та формуючі методи.

   У практичній діяльності вивчення учнів здійснюють за орієнтовними програмами.

Принципи планування виховної діяльності

Успіх багатогранної виховної роботи з класом великою мірою залежить від якості її планування. Головними завданнями планування є визначення оптимальних рубежів педагогічної діяльності, мобілізація творчих зусиль учительського колективу на удосконалення процесу виховання, програмування роботи і можливостей педагогічного та учнівського колективів.

Планування виховнї роботи - процес науково обгрунтованого визначення шляхів, засобів і методів досягнення цілей щодо формування та розвитку особистості або колективу.

Діяльність класного керівника неможлива без ретельно продуманого планування, оскільки план роботи класного керівника – це документ, на основі якого будується виховна робота в класі. Він дозволяє окреслити перспективи роботи і конкретні шляхи вирішення педагогічних завдань в класному колективі.

Класний керівник у ході своєї роботи здійснює декілька видів планування:

● Програма виховної роботи в класі. Вона може охопити досить тривалий період часу (від трьох років і більше).

● Річний план виховної роботи, план на півріччя, чверть, місяць, тиждень і день.

● План роботи з учнівським, батьківським комітетами, громадськими організаціями.

● План підготовки виховних заходів, класних годин, годин спілкування.

● План підготовки батьківських зборів, конференцій, круглих столів тощо.

● План підвищення професійної майстерності класного керівника.

● План самоосвіти.

Складання психолого-педагогічної характеристики учня і класного колективу

  Перш ніж надавати дитині педагогічну підтримку, вчитель повинен вивчити індивідуально-особистісні риси школяра та скласти на нього психолого-педагогічну характеристику.

Психолого-педагогічна характеристика є дієвим інструментом педагогічного впливу, оскільки акцентує увагу на ролі учителя не лише як координатора діяльності учня, але і як умілого організатора й натхненника навчально-пізнавальної діяльності школяра.

Програма вивчення і структура характеристики класного колективу

 Класний колектив не є чимось сталим і незмінним, він постійно розвивається. Тому дослідження змін, які в ньому відбуваються, має практичне значення для виховної роботи в сенсі прогнозування її змісту та добору методів виховного впливу. Відомості про колектив, отримані за допомогою одного методу, потребують перевірки іншими для отримання достовірної та об'єктивної інформації.

Форми виховної роботи класного керівника

 Форми роботи класного керівника повинні насамперед відповідати педагогічній ситуації, що склалася в школі і в конкретному класі, традиційному досвіду виховання; а ступінь педагогічного впливу – визначатися рівнем розвитку особистостей учнів, сформованістю класного колективу як групи, у складі якої відбувається розвиток і самовизначення дітей.

Довідка

Форма виховної роботи – це спосіб організації виховного процесу, своєрідна оболонка його внутрішньої сутності, логіки та змісту, покликана систематизувати комплекс навчально-виховних завдань.

Форми організації виховної діяльності безпосередньо пов’язані з кількістю учасників, часом, місцем організації виховного заходу та загальним порядком його здійснення. Однією з найпоширеніших форм організації виховної роботи є виховна година.

Довідка

Виховна година - це гнучка за складом і структурою форма фронтальної виховної роботи, що являє собою спеціально організоване в позаурочний час спілкування класного керівника з учнями з метою сприяння формуванню класного колективу і особистісного розвитку його членів.

В ході організації та проведення виховних годин важливим є вирішення таких завдань:

● збагачення свідомості учнів актуальними знаннями про природу, суспільство, техніку, людину;

● формування у дітей умінь та навичок розумової і практичної діяльності;

● розвиток емоційно-чуттєвої сфери і ціннісно-смислового осередку особистості дитини;

● сприяння становленню і активізації особистості учня, виявлення його творчих умінь та здібностей;

● формування класного колективу як сприятливого середовища розвитку і життєдіяльності дитини.

Виховна година в сенсі організаційної складової фактично є алгоритмом послідовно виконуваних дій, спрямованих на реалізацію запланованих виховних завдань.

Структура організації виховної години

1 етап. Планування педагогом спільно з учнями та їх батьками тематики виховних годин на новий навчальний рік.

2 етап. Уточнення теми особистісно-орієнтованого класної години і спільне генерування ідей щодо її підготовки та проведення.

3 етап. Визначення мети, змісту, вибір форми, дати і місця проведення виховної години, формування учасників та розробка плану їх дій.

4 етап. Організація індивідуальної та групової діяльності з підготовки виховної години, оформлення вчителем спільно з іншими організаторами сценарного плану заходу.

5 етап. Проведення виховної години.

6 етап. Аналіз діяльності із підготовки та проведення, оцінка рівня результативності виховної години.

Важливо

Класний керівник може використовувати у своїй роботі різноманітні форми групової діяльності, такі як конкурси, вікторини, літературний і музичний салони, турніри, вечорниці, аукціони, ярмарки, ток-шоу, дискусії, діалоги, колективні творчі справи, сократівські бесіди, гарячі лінії та ін. При організації подібних заходів потрібно враховувати перш за все інтереси та вікові особливості дітей.

Виховні години вчать учнів аналізувати свої дії та вчинки, розвивають у них здатність до осмислення життєвих явищ, усвідомлення соціальної спрямованості своєї життєдіяльності. Тематика виховних годин може бути різноманітною, тому для виявлення педагогічної творчості класного керівника щодо форми проведення виховної години немає встановлених меж. Також неможливо заздалегідь передбачити усі актуальні для класу проблеми і включити їх обговорення до плану виховної роботи. Ці моменти надають змісту виховної години динамічності, елементів постійної новизни та непередбачуваності.

Інтерактивні методи організації виховної діяльності

 В сучасних умовах класному керівникові необхідно організовувати та здійснювати інтерактивну виховну діяльність, основою якої є рівноправність її суб’єктів з одного боку та їх внутрішня активність - з іншого.

Довідка

Інтерактивна виховна діяльність (від лат. іnterims - внутрішній) - це діяльність, яка збуджує внутрішню активність вихованця і характеризується рефлексивністю, зіткненням і відстоюванням різних позицій вихованців, відкритістю, здатністю до критичності й самокритичності, діалогу, прийняття вільної позиції.

Інтерактивна виховна діяльність передбачає:

● зміну взаємодії між вихователем і вихованцем, яка будується на розумінні, прийнятті та визнанні особистості дитини;

● мінімізацію примусового характеру діяльності, свідоме регулювання учнями власної поведінки;

● інтенсивну мисленнєву діяльність;

● домінування особистісного підходу при вирішенні проблем та завдань;

● цілеспрямоване створення педагогом комплексу зовнішніх умов, що сприяють отриманню учнями задоволення, вираженню позитивних емоцій (ситуація успіху);

● активна взаємодія із суспільством, відкритість внутрішнього світу суб’єкта;

● використання полілогів, діалогів, принципів партнерства та співробітництва із послідовним зростанням рівня активності вихованця.

До інтерактивних методів належать:

● обговорення складних дискусійних ситуацій (дискусії, дебати);

● «case-study» (аналіз конкретних ситуацій, ситуаційний аналіз);

● творчі завдання;

● колективні творчі справи;

● рольові, ділові, організаційно-діяльнісні ігри;

● проектування (соціальні проекти);

● виставки, спектаклі, вистави і т.д .;

● симпозіуми;

● відеоконференції;

● використання суспільних ресурсів (запрошення фахівців, інтерактивна екскурсія);

● переговори і медіація;

● змагання;

● круглий стіл;

● тренінг, мозковий штурм.

Технологія колективних творчих справ (КТС)

 В сучасній системі виховної роботи класні керівники часто використовують також технологію колективних творчих справ (КТС).

Довідка

Технологія колективних творчих справ – інтерактивний метод організації виховної роботи, суть якого полягає у спільній діяльності дорослих та дітей, в ході якої всі члени колективу є рівноправними суб’єктами, а сама діяльність позначена колективною творчістю і спрямована на розвиток особистісних характеристик її учасників.

Головними умовами організації технології колективних творчих справ є:

● колективна організація діяльності;

● колективна творчість;

● спільне формування мети заходу;

● організація ситуацій-зразків;

● емоційне насичення життя колективу;

● високий рівень творчої спрямованості діяльності колективу.

Змагальність та імпровізація в ході таких заходів збуджують активність дитини і створюють умови для формування самостійності, творчого світогляду особистості, власної громадянської позиції та системи ціннісної орієнтаціі вихованців. Виконання колективних творчих справ стимулює також формування  гуманістичних якостей, оскільки на перший план будь-якої колективної справи виходить турбота про поліпшення спільного життя та інших людей.

Організація ігрової діяльності як ефективної форми реалізації виховних завдань

 Використання гри у виховній діяльності класного керівника обумовлено її багатофункціональністю. Її сутність полягає насамперед у здатності творчо переосмислювати дійсність і ставити дитину в суб’єктну позицію з метою її максимальної самореалізації. В ході гри школяр, перш за все, усвідомлює власне «Я», демонструє й розвиває особистісний досвід, творчі та рефлексивно-оцінні здібності.

Довідка

Гра – це форма організації навчально-виховної діяльності, яка являє собою широкий простір для внутрішньої соціалізації дитини та є ефективним засобом засвоєння важливих соціальних установок.

Усе вищевказане дозволяє класному керівникові ефективно використовувати гру в контексті виховної діяльності класного колективу. Виокремлюють такі організаційні етапи гри:

Використання методу дискусії

В процесі ігрової взаємодії істотне значення має активність вихованців, оскільки під час гри, так би мовити, «провокується» фізична, соціальна й пізнавальна активність. Сьогодні в практиці організації виховної взаємодії з учнями класні керівники часто використовують метод дискусії.

Довідка

Дискусія - це спосіб організації спільної колективної діяльності, що має на меті інтенсивне та продуктивне вирішення групових задач і знаходження правильної відповіді, виявлення існуючого різноманіття точок зору учасників на питання чи проблему і всебічний аналіз кожної з них. Це метод, що дозволяє за допомогою логічних доказів впливати на думку і позиції учасників дискусії.

Необхідною умовою проведення дискусії є наявність у вихованців необхідного обсягу знань із обговорюваної проблематики. При організації методу дискусії виокремлюють такі етапи.

1. Підготовчий етап (передбачає вибір теми, керівника, вивчення проблематики, знайомство з літературою, розробку питань, консультування з фахівцями, аналіз наявних точок зору, підготовку наочного матеріалу та ін.).

2. Організаційний етап (містить слово керівника із актуалізацією теми дискусії, оприлюднення питань для обговорення, постановку завдань і т.д.).

3. Етап вирішення дискусійної проблеми (передбачає активне обговорення порушених питань, аргументацію власних думок і суджень).

4. Заключний етап (включає висновки, аналіз ступеню досягнення цілей, оцінку позицій, дотримання правил дискусії та ін.).

Підсумки дискусії повинні відображати думку більшості учасників, а результати - зіставлятися із початковою метою заходу. При виборі форм виховної діяльності класний керівник повинен враховувати ряд факторів:

● виховну мету заходу;

● зміст виховної діяльності, актуальної для вихованців;

● рівень вихованості учнів, їх інтересів і потреб;

● можливості форм виховної діяльності при постановці вихованця в  позицію суб’єкта виховної діяльності;

● облік можливостей батьків, учнів, педагогів, школи.

Дискусія є дієвою тоді, коли вона стимулює пізнавальний інтерес її учасників, збагачує їх знання й уміння, формує творчі та розумові навички, сприяє їх удосконаленню, вчить поважати опонента, відстоювати свої аргументи й шанувати інших.

Зважаючи на специфіку й методичні особливості дискусії, окремі її елементи рекомендується застосувати вже в середніх, а в повному обсязі – у старших класах.

Висновок

До вибору форм роботи класний керівник повинен підходить творчо, з урахуванням умов життя школи, можливостей і особливостей дітей, змісту дитячого життя, яку належить разом з дітьми осмислювати, аналізувати, узагальнювати і коригувати.

Нові інтерактивні методи навчання дають можливість учням зрозуміти взаємозв’язок між подіями, аналізувати, висловлювати власну думку, вміти аргументувати і толерантно організовувати диспут. Тому сучасні підходи до використання нових форм в навчанні не повинні грунтуватися лише на парадигмі засвоєння нових знань, умінь і навичок, а, перш за все, на принципах реалізації розвитку, який забезпечує становлення дитини як суб’єкта життєдіяльності.

ВЗАЄМОДІЯ КЛАСНОГО КЕРІВНИКА З ПЕДАГОГАМИ ТА БАТЬКАМИ

 В процесі організації та здійснення виховної роботи з учнями класний керівник повинен підтримувати тісні контакти з учителями-предметниками з метою встановлення єдиних вимог до учнів і підвищення якості навчально-виховного процесу.

Однією з форм такої роботи є відвідування класним керівником уроків, що проводяться вчителями в його класі. У процесі відвідування занять він спостерігає за роботою учнів, їх дисципліною, аналізує якість знань і пізнавальну активність. Одночасно з цим класний керівник вивчає питання оцінювання учнів та ефективність використання оцінки як стимулюючого фактору навчання, дозування обсягу домашніх завдань і т.д.

  Важливою проблемою в роботі класного керівника з учителями є організація допомоги учням, які відстають у навчанні. Звичайно, цією проблемою займається кожен учитель-предметник, але саме класний керівник, перебуваючи в постійних контактах з учнями, може визначити об’єктивні причини зниження якості знань того чи іншого школяра і попросити вчителя врахувати їх у роботі. Не менш суттєвою ланкою спільної роботи класного керівника з учителями є активізація позакласної навчальної роботи, і зокрема, гурткових занять, предметних олімпіад, виставок учнівської творчості.

 Нарешті, сам класний керівник потребує допомоги вчителів в організації позаурочної виховної роботи, оскільки за його проханням вчителі організовують з учнями індивідуальні та групові бесіди на наукові, моральні та етичні теми, беруть участь в класних зборах, у налагодженні суспільно-корисної роботи і тощо.

Дистанційні виховні та класні години на 2020-2021 н.р.

1. Перший урок "Розкажи Європі про себе" відеоурок за посиланням:

https://youtu.be/vFcZFMpkrYA

2. День знань. Як святкують у інших країнах відеопрентація за посиланням:

https://youtu.be/BjiUsflu_PI

3. Перший урок 2020 "Україна починається з тебе" Урок для 5-го класу. Презентація для вчителя 1 вересня ознайомитися мона тут: https://www.youtube.com/watch?v=rY-aEWMtOEA

4. Дитяча дружба. Правила дружби.  Ознайомитися https://www.youtube.com/watch?v=YMQ68ITW_18

5.  Інтелектуальна гра "Факт чи фейк про Україну" ознайомитися   https://vseosvita.ua/library/intelektualna-gra-fakt-ci-fejk-pro-ukrainu-338260.html?rl=1000&fbclid=IwAR0P3vZ2t6nNX7m6Fdg1XVW3l_ve6NyU0eSsJW-2npybi3Zh6tKJU
 

Безпечна школа

1. ПЕРВИННИЙ ІНСТРУКТАЖ З БЖД про дотримання учнями обмежень задля запобігання поширенню ГРВІ,COVID – 19,спричиненої корона вірусом SARS-COV-2  уважно ознайомитися

2.  ВООЗ опублікувала рекомендації щодо носіння захисних масок дітьми різного віку ознайомитись  https://www.schoollife.org.ua/vooz-opublikuvala-rekomendatsiyi-shhodo-nosinnya-zahysnyh-masok-ditmy-riznogo-viku/?fbclid=IwAR2Mi-cyxi0i9cA5TBf8bhMwye1It-nCsFQFrwxJ68PIGT8GTYSqdIWSzpo