Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти в 2021-2022 н. р.

Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою в 2021-2022 н. р.

Україна

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ  І НАУКИ  УКРАЇНИ

Матківський  заклад загальної середньої  освіти І-ІІ ст. – заклад дошкільної освіти

імені  Валерія  Марціва

Козівської сільської  ради  Стрийського району Львівської області

82563 с. Матків  вул.. Пукеци,23 Стрийський  район Львівська область
 matkivskiyzzso@gmail.com

____________________________________________________________________________________

Наказ

30.08 2021                                                                                                                                        60-О

Про затвердження освітньої програми

на 2021/22 навчальний рік

Відповідно до статті 15 Закону України «Про загальну середню освіту», статті 33 Закону України «Про освіту»,  вимог наказів Міністерства освіти і науки України Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом Р.Шияна та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268 у  відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87 зі змінами від 24.07.2019 року № 688) ;  Типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти (1-4 класи), розробленої під керівництвом Р.Шияна та затвердженою наказом МОН України від 21.03.2018 № 268 у  відповідності до Державного стандарту початкової  освіти (постанова КМУ від 21.02.2018 № 87 зі змінами від 08.10.2019 року № 1272);  Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 № 405, у  відповідності до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (постанова КМУ від 23.11.2011 № 1392), з української мовою навчання ;   Наказів  Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018  № 627  та № 808 від 10.06 2019 р «Про затвердження Типової освітньої програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня  для дітей з особливими освітніми потребами             ( таблиць 18  та 19.1 до Типової освітньої програми, на виконання рішення педагогічної ради від 31.08.2021 № 01 та з метою чіткої організації педагогічного та учнівського колективів на виконання навчальних планів у відповідності до Освітньої програми закладу, забезпечення якісного освітнього процесу

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити освітню програму закладу освіти  на 2021- 2022  навчальний рік. (додається)

2. Заступнику директора з НВР Рик Я.В.:

2.1  До 07.09.2021 року розмістити освітню програму закладу на шкільному сайті ;

2.2. Забезпечити необхідні умови щодо реалізації освітньої програми.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Директор закладу освіти:                                                Михайло  Трийцятник

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

Матківського ЗЗСО І-ІІ ст. - ЗДО

Стрийського  району Львівської області

на  2021-2022 навчальний рік

Матків   2021

Структура  освітньої програми

Розділ 1. Загальні положення.

Розділ 2. Призначення школи  та засіб його реалізації.

Розділ 3. Опис "моделі" випускника школи.

Розділ 4. Цілі та задачі освітнього процесу школи.

Розділ 5. Навчальний план та його обґрунтування.

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

Розділ 7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

Розділ 9. Структура навчального року.

Розділ 1. Загальні положення.

Зміст освіти в Матківському ЗЗСО І-ІІ ст.-ЗДО  Козівської сільської ради  Стрийського району   Львівської області визначається освітньою програмою, яка розробляється та реалізується школою самостійно, і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства:

• ст. 53 Конституції України;

• Законів України

• «Про освіту» (№ 2145-VIII, 05.09.2017);

• «Про загальну середню освіту» ( № 651-XIV, 13.05.1999 р. із змінами); 

• Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 778, із змінами. Згідно з Постановою КМ  N 96 від 21.02.2018р. втратило чинність. 

• вимог «Державних санітарних правил та норм облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу» ДСанПіН 5.5.2008-01;

• власного Статуту закладу  освіти

Освітня програма – це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих закладом загальної середньої освіти для досягнення учнями результатів навчання. Основою для розроблення освітньої програми є Державний стандарт загальної середньої освіти відповідного рівня.

Освітня програма:

• розроблена закладом на основі державних освітніх стандартів і зразків освітніх навчальних програм, курсів, дисциплін. Узагальнює існування в педагогічному колективі різних підходів до призначення, структури, змісту, технологій розробки освітньої програми та її впливу на освітній процес. До вступу в дію державних освітніх стандартів педагогічний колектив керується вимогами нормативних актів, що визначають обов'язковий мінімум змісту та вимоги до рівня підготовки учнів за відповідною освітньою програмою.

• розглядає рівень реалізованих освітніх програм та їхню спрямованість в ході виконання освітнім закладом вимог державного освітнього стандарту в частині обов'язкового мінімуму змісту основних освітніх програм при зростанні значущості процедур атестації та державної акредитації освітніх закладів;

• структурно розглядається як сукупність освітніх програм різного рівня навчання (початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти), які є спадкоємними. Кожна наступна програма базується на попередній. У свою чергу, програма кожного рівня навчання у спрощеному вигляді являє собою сукупність предметних основних і додаткових освітніх програм, а також опис технологій їхньої реалізації. Таким чином, освітня програма школи визначена як сукупність взаємопов'язаних основних і додаткових освітніх програм і відповідних їм освітніх технологій, що визначають зміст освіти, та спрямованих на досягнення прогнозованого результату діяльності конкретної установи.

• має чітку спрямованість (наприклад, формування загальної культури особистості учнів; їх адаптація до життя в суспільстві; створення основи для усвідомленого вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; виховання громадянськості, працьовитості, поваги до прав і свобод людини, любові до Батьківщини, оточуючого середовища і т. п.) та відповідає призначенню закладу.

• встановлює необхідність розвитку форм державно-суспільного управління освітою, коли при відповідній організації освітня програма може й повинна стати основою для конструктивного діалогу школи та місцевого співтовариства, насамперед батьків, з питань змісту та якості загальної освіти, за винятком тієї його частини, що визначена предметами базового навчального плану та регіонального компонента.

Освітня програма містить: 

• загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

• перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

• форми організації освітнього процесу;

• опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

• інші освітні компоненти (за рішенням закладу загальної середньої освіти).

Наявність у загальноосвітній школі освітньої програми є необхідною умовою успішного проходження закладом процедур ліцензування, атестації та державної акредитації.

Освітня програма розробляється на термін, обумовлений закладом самостійно:

• На термін, що відповідає тривалості освоєння кожного рівня освіти (освітня програма початкової загальної освіти - на 4 роки, базової загальної - на 5 років.

• Окремі її розділи, такі як "Призначення школи та засіб його реалізації", "Модель випускника", можуть бути актуальні аж до зміни призначення школи (наприклад, у зв'язку зі зміною її статусу, зміною соціального замовлення, реалізацією визначеного етапу програми розвитку закладу тощо).

• Інші, наприклад, "Цілі та задачі освітнього процесу", "Особливості організації освітнього процесу та застосування технологій", можуть корегуватися в міру необхідності.

• Розділ "Навчальний план школи та його обґрунтування", "Структура навчальнрого року" обновляється щорічно.

• По мірі включення в освітній процес нових програм і підручників повинні вноситися корективи до розділу "Програмно-методичне забезпечення освітньої програми".

Діяльність із розробки освітньої програми може бути використана як засіб розвитку співробітників школи, залучення педагогічного колективу та батьківської громадськості до управління освітнім закладом.

Розділ 2. Призначення школи та засіб його реалізації.

Призначення школи полягає в наданні якісної базової загальної освіти дітям шкільного віку території обслуговування закріпленої за закладом, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Основним засобом реалізації призначення  загальноосвітнього  закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові  засоби реалізації свого призначення, а саме:

• уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;

• надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);

• поглиблене вивчення окремих предметів;

• надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;

• оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;

• надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.

  Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на:

• формування в учнів сучасної наукової картини світу;

• виховання працьовитості, любові до природи;

• розвиток в учнів національної самосвідомості;

• формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;

• інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;

• рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;

• виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;

• створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;

• формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.

Реалізація освітньої програми школи здійснюється через два рівні освіти:

І рівень – початкова середня освіта тривалістю чотири роки;

ІІ рівень – базова середня освіта тривалістю п’ять років;

Призначення кожного ступеня (рівня) навчання визначається Положенням про загальноосвітній навчальний заклад.

Освітня програма І рівня (початкова освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанов Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», з внесеними змінами від 24 липня 2019 року № 688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової загальної освіти» (1-2, клас), від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» (3-4 класи).

Освітня програма ІІ рівня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти».

Освітня програма початкової та базової освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти. Державним стандартом базової загальної середньої освіти (далі – Державний стандарт).

Розділ 3. Опис "моделі" випускника школи.

Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі  інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.

Випускник школи має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.

Набуті життєві компетентності  випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.

Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:

• випускник школи добре проінформована особистість;

• прагне до самоосвіти та вдосконалення;

• готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті  громади, держави ;

• є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;

• свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;

• мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.

Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.

Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом  початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований,  вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю,  навички навчальної діяльності,  культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.

Випускник базової основної школи  володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів  успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє  основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє  їх реалізувати;оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.

За результатами навчання випускники мають сформовані такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності, здатність застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях відповідно до рівня навченості.

Наш випускник - свідомий громадянин  і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у  майбутнє.

Розділ 4. Цілі та задачі освітнього процесу школи.

Перед школою  поставлені наступні цілі освітнього процесу:

• Забезпечення засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, базової  загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;

• Гарантування наступності освітніх програм усіх рівнів;

• Створення основи для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;

• Формування позитивної мотивації учнів до навчальної діяльності;

• Забезпечення соціально-педагогічних відносин, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;

• Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;

• Проведення атестації та сертифікації педагогів;

• Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази школи.

Розділ 5. Навчальний план та його обґрунтування.

Відповідно до чинного законодавства організація освітнього процесу в освітньому закладі регламентується робочим навчальним планом (розбивкою змісту освітньої програми на навчальні курси, за дисциплінами та за роками навчання).

У даному розділі обґрунтувується зміст навчального плану школи як механізм реалізації змісту освіти та одного з основних засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. А також доцільність вибору основних і додаткових загальноосвітніх програм, що реалізовуються на рівнях початкової загальної, основної загальної та середньої (повної) загальної освіти. Варіативна складова навчального плану складена педагогічним колективом школи максимально враховує освітні потреби учнів і батьків.

Робочий навчальний план на 2021-2022 навчальний рік зорієнтовано  на  роботу  початкової та основної школи  за  5-ти  денним  навчальним  тижнем з українською мовою навчання та складено у відповідності з Інструктивно-методичними рекомендаціями щодо вивчення у закладах загальної середньої освіти навчальних предметів, зазначених у листі МОН України від 01 липня 2019 року № 1/11-5966,  а також Положення про індивідуальну форму навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України від 12 січня 2016 року N 8, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за N 184/28314, зі змінами затвердженими наказами МОН України від 19.07.2017 року № 635, зареєстрованого в МінюстіУкраїни 19.05.2017 р. за N 645/30513, від 10.07.2019 року № 955, зареєстрованого в МінюстіУкраїни 02.08.2019 р. за N 852/33823.

     Наказів Міністерства освіти і науки України від 12.06.2018  № 627  та № 808 від 10.06 2019 р «Про затвердження Типової освітньої програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня  для дітей з особливими освітніми потребами ( таблиць 18  та 19.1 до Типової освітньої програми),

У 1-9  класах навчається  104 учні, а  саме: 

Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень,  забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором,  їх інтеграцію  та логічну послідовність  вивчення які будуть   подані в рамках навчальних планів.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-х класів – 805 годин, для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік: для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік, для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік, для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік, для 8-х класів – 1207,5 годин/ навчальний рік, для
 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані закладу  згідно таблиць 1 - 5,  що додаються.

Крім цього для дітей з особливими освітніми потребами в 6 класі організовується індивідуальне навчання  (педагогічний патронаж) навчання за освітньою програмою спеціальної загальноосвітньої школи, що додається.

Програма початкової освіти   окреслює   підходи до   організації   єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової  освіти.

Державним стандартом початкової освіти (2018) визначено, що початкова освіта має два цикли навчання (1-2 і 3-4 класи), що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

 У 1-4 класах освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

• мовно-літературна – включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);

• математична – спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей; 

• природнича – має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної  природоохоронної поведінки   у навколишньому світі;

• технологічна – формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій; 

• інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності,  здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв  для розвитку,  самовираження,   здобуття навичок безпечної  діяльності в інформаційному суспільстві;

• соціальна і здоров’язбережувальна – формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;

• громадянська та історична – формування громадянської та інших компетентностей,  готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;

• мистецька – формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;

• фізкультурна – формування   мотивації   до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку,  вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.

Мовно-літературна освітня галузь  реалізується через предмети: українська мова, українська література, англійська   мова. Математична освітня галузь через предмет – математика. Природнича, громадянська, історична та мистецька реалізується через інтегрований предмет – я досліджую світ.

Варіативна складова використана на підсилення предметів інваріантної складової.  У  початкових класах читається по 1 годині курс «Основи  християнської  етики»

Повноцінність початкової освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов'язковому порядку фінансуються з відповідних бюджетів.

Освітня програма базової середньої освіти   окреслює  організацію єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план  основної школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів та використовується на підсилення предметів інваріантної складової, запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють світоглядне спрямування.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров'я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Робочі таблиці навчальних планів містять обов'язкову інваріантну складову, сформовану на державному рівні, та варіативну, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курси за вибором, індивідуальні та групові заняття, консультації

Інваріантна складова робочого навчального плану забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту та відповідно до Типового навчального плану реалізується у робочому навчальному плані у повному обсязі.

Години варіативної складової навчальних планів використовуються на:

1. підсилення предметів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми, передбаченої навчальною програмою, здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, шо погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Години варіативної складової відведені на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, в робочих навчальних планах у колонці «Інваріантна складова» напроти відповідного предмета проставлені написом X+Y, де Х - кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення предмета, а Y - кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення цього предмета. Вчитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених для цього предмета;

2. запровадження факультативів, курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом спеціалізацію, чи світоглядного спрямування (етика, риторика, логіка, рідний край, хореографія, креслення, основи споживчих знань, світ професій тощо).  Години варіативної складової відведені на курси за вибором, у колонці «Варіативна складова» зазначаються з вказуваннямя кількості годин на їх вивчення. Курси можуть бути розраховані на 9, 18, 35 чи 70 академічних годин. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймаються навчальним закладом. Відповідно до рішення педагогічної  ради всі  предмети  варіативної  складової  оцінюються,  окрім  Основ  психології  у 5-8  класах.

3. індивідуальні заняття та консультації. Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому зазначається з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. У класному журналі зазначається склад групи, яка відвідує факультативні та індивідуальні заняття з предметів, та ведеться облік відвідування.

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через:

1. запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

При розподілі варіативної складової навчального плану враховано, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури, відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти"  та від 21 лютого 2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»  (з внесеними змінами) не враховуються при визначенні цього показника.

Виходячи з наповнюваності класів варіативна складова робочого навчального плану для 1-9 класів складена у відповідності з нормативами наповнюваності груп, затверджених наказом Міністерства освіти  і  науки  України  № 128  від 20.02.2002р., зі змінами внесеними наказом МОН України № 921 від 17.08.2012р.

При  складанні  навчального  плану  враховано особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного забезпечення закладу. Рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, прийнято навчальним закладом, враховуючи кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

         Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог ЗУ «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм визначених ДСанПіН 5.5.2.008-01. Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлена відповідно до вказаного Закону.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1 класах – 35 хвилин, 2-4 класах – 40 хвилин, 5-9 класах – 45 хвилин. Заклад освіти може обрати інші, крім уроку, форми організації освітнього процесу (лист МОН від 02.04.2018 № 1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкових класів»)

Відповідно до Інструкції про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, затвердженої наказом МОЗ та МОН від 20.07.2009 № 518/674, учні розподіляються на основну, підготовчу та спеціальну медичні групи.

За рахунок годин варіативної складової в початковій, основній школі, відповідно  до наказу  департаменту освіти і науки Львівської облдержадміністрації  № 08-01/196 від 20.06.2014 р.,  вивчатиметься факультативно предмет «Основи християнської етики» – шкільний предмет про загальнолюдські моральні цінності, культурну спільність людей, толерантність у взаєминах між людьми.

              Відповідно до рівня навчально-методичного забезпечення  організовано  індивідуальні  заняття та консультації для  роботи  з  обдарованими  учнями  або  з  учнями  з  низьким  рівнем  знань з української мови  в основній школі.

В 2021-2022 навчальному році визначено наступний порядок викладання годин навчального плану, що не мають повної кількості годин,що додається:

Розділ 6. Особливості організації освітнього процесу та застосовуваних у ньому педагогічних технологій.

У цьому розділі стисло описуються особливості організації навчальної та позанавчальної діяльності, що забезпечують інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника.

Обґрунтовує діючу організацію освітнього процесу на кожному рівні навчання та окреслює цільовий аспект навчальної та позанавчальної діяльності, їх співвідношення та особливості організації,а також необхідність використання тих чи інших освітніх технологій.

В реалізації освітньої програми визначено доцільним дотримання визначень педагогічної технології, що були описані І. Волковим і О. Кушніром: "Педагогічна технологія - це опис процесу досягнення запланованих результатів навчання" (І. Волков), "Технологія - це складова частина системи навчання, що забезпечує її результативність" (О. Кушнір), тому що саме ці визначення педагогічної технології виходять на "модель" випускника.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали би оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.

Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.

Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.

У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативні технології (ІКТ). Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.

Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи. 

Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.

Вчителі не тільки самі активно використовують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Створення вчителями персональних предметних сайтів визначено однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІТ компетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.

Розділ 7. Показники (вимірники) реалізації освітньої програми.

У цьому розділі визначається система показників досягнення або недосягнення заявлених цілей і задач освітнього процесу, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній "моделі" випускника.

Фактичне виконання навчальної програми фіксується у Класному журналі відповідно до Інструкції щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.04.2015 № 412, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.04.2015 за № 472/26917, та з урахуванням методичних рекомендацій щодо заповнення Класного журналу для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (лист Міністерства освіти і науки України від 21.09.2015 № 2/2-14-1907-15 та лист МОН від 22.05.2018 № 1/9-332).

Рівень досягнень учнів буде вивчатись: шляхом моніторингу знань, умінь і навичок з окремих предметів; проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи  у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА .

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей учнів  середньої та старшої школи крім уроку здійснюватиметься у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з'ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття та заняття практикуму.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.

Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування проводитимуться моніторингові дослідження навчальних досягнень на шкільному рівнях, а також на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення

Форми  організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу в основній школі є різні типи уроку (формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок, екскурсії, уроки-семінари, конференції, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки,  навчально-практичні заняття тощо.

Для засвоєння нового матеріалу використовуються лекції, конференції, екскурсії, навчально-практичні заняття.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати педагог у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Ключові компетентності

• Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами

• Спілкування іноземними мовами

• Математична компетентність

• Основні компетентності у природничих науках і технологіях

• Інформаційно-цифрова компетентність

• Уміння вчитися впродовж життя

• Ініціативність і підприємливість

• Соціальна і громадянська компетентності

• Обізнаність і самовираження у сфері культури

• Екологічна грамотність і здорове життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища; окремі предмети, надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти, предмети за вибором; позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти. Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової освіти.

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року. Базову освіту можуть  здобувати  випускники 5-8 класів за індивідуальною формою навчання (екстернатом) ,  або педагогчним патронатом.

Розділ 8. Програмно-методичне забезпечення освітньої програми.

У цьому розділі вказується програмно-методичний матеріал, що забезпечує реалізацію змісту освіти у школі, забезпечення його якості, та досягнення прогнозованого результату її роботи.

З урахуванням поетапного переходу закладів освіти на здійснення діяльності за новим Державним стандартом у 2020/2021 навчальному році у закладі використовуються:

для 1-4 класів – навчальні програми, затверджені наказом МОН України від 21.03.2018 № 268, у відповідності з Державним стандартом початкової освіти (2018) з внесеними змінами (2019) та  типовими освітніми програмами (наказ МОН України від 21.03.2018 № 268);

для 5-9 класів – навчальні програми, затверджені наказами МОН України від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407, у відповідності з Державним стандартом початкової освіти (2011) та  типовими освітніми програмами (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405).

Навчальні програми розміщені на офіційному сайті МОН України за посиланням: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi.

Для виконання освітніх програм школи на 2021/2022 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм,  у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додаток 1,2).

Розділ 9. Структура навчального року

Відповідно до статті 15 (розділ ХІІ ) Закону України «Про освіту» структура навчального року, тривалість навчального тижня, інші форми організації освітнього процесу встановлені у межах часу передбаченого програмою.

2021/2022 навчальний рік розпочинається   1 вересня 2021 року святом – День знань та закінчується  проведенням  навчальних  екскурсій  та підсумкового  оцінювання  навчальних  досягнень  учнів, як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», не пізніше 1 липня 2021 року.

. В усіх класах провести перший урок на тему «Культура здорового способу життя»

Навчальні заняття організувати за семестровою системою;

І семестр – 01.09.2021 - 31.12.2021 р.

ІІ семестр – 13.01.2022 – 03.06.2022 р.

Впродовж навчального року для учнів організувати канікули  у такі терміни:

Осінні з 25.10 – до 31.10 2021  р.

Зимові з 01.01 – до 12.01.2022 р

Весняні 28.03 –  до 03.04.2021  р.

Випускникам  9 класу  документи про освіту вручити до 10.06.2022 р.

Навчальну практику для учнів 5-8 класів організувати під час канікул: осінніх – 2 дні, зимових – 3 дні, весняних – 2 дні, літніх – 3 дні.

Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів організувати під час канікул: осінніх  -  1 день    ,    зимових – 2 дні      ,  весняних – 1 день.

Тривалість канікул протягом навчального року становлено відповідно до норми, а саме –  не менше 30 календарних днів.

Орієнтовна дата проведення свята «Останній дзвоник» - 28 травня 2021 року.

Орієнтовні терміни проведення ДПА для 4-х класів – друга половина травня 2021 року; для 9-х класів – до  09  червня 2021 року.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за № 157/26602, перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної школи, форму та терміни проведення Міністерством освіти і науки України затверджується додатково. 

Навчальним закладом спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування приймається рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації (якщо вони будуть проводитись під час навчального процесу).

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відділом освіти, культури, молоді  та спорту   Колзівської  сільської ради можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул. При цьому залишається незмінною тривалість навчального року, що встановлений ЗУ «Про загальну середню освіту».

Заклад працює в режимі п’ятиденки з двома вихідними – субота, неділя. Навчальні заняття проводяться в одну зміну з 08.30 до  15.00 год і регламентуються розкладом уроків, затвердженим директором школи. Упродовж навчального дня проводиться одна велика перерва  20 хвилин:

Директор закладу  освіти :                                                                 Михайло Трийцятник

Додаток 1

Робочий навчальний план

для 1-4  класів  на 2021-2022 н. р.

(початкова школа с. Матків)

    Директор:                                               Михайло  Трийцятник

Додаток 2

Робочий навчальний план

для 2-4  класів  на 2021-2022 н. р.

(початкова  школа с. Мохнате)

    Директор:                                               Михайло  Трийцятник

Додаток 3

Робочий навчальний план для  учнів 5 – 9   на  2021-2022 н. рік

      Директор:                                                        Михайло   Трийцятник

Додаток 4

Робочий навчальний план для  учня 6 класу Ільницького Василя Степановича  за індивідуальною формою навчання на  2021-2022 н. рік

        Директор:                                                         Михайло  Трийцятник

Додаток  5

Робочий навчальний план для  учениці  6 класу Ільницької   Василини Степанівни  за індивідуальною формою навчання на  2021-2022 н. рік

Директор:                                                                 Михайло  Трийцятник