ПРО ПРИСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДУ ІМ'Я ВИДАТНОЇ ОСОБИСТОСТІ
Відповідно до Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» від 24.05.2012 № 4865-VI (далі — Закон № 4865), на виконання частини п’ятої статті 3 Закону № 4865 постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 989 затверджено Порядок проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій.
Організатор громадського обговорення – Матківський навчально-виховний комплекс (загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ст. – дошкільний навчальний заклад) виносить на громадське обговорення питання про присвоєння закладу загальної середньої освіти с. Матків Турківського району Львівської області ім’я ветерана АТО Марціва Валерія Васильовича.
Марців В.В., 1967 р. н., випускник Матківської восьмирічної школи у 1983 році , був учасником АТО, отримав інвалідність, помер 30.11. 2020 року. Неодноразово зустрічався із учнями та педагогами школи, брав участь у різних заходах.
Винесли пропозицію про присвоєння навчальному закладу ім’я фізичної особи Марціва В.В. :
- воїни-побратими, учасники АТО (ООС);
- педагогічний колектив Матківського НВК;
- учнівське самоврядування Матківського НВК.
Дане питання обговорене на засіданні педагогічної ради Матківського НВК (протокол №3 від 21.12 2020 року). Прийнято рішення про присвоєння навчальному закладу ім’я Марціва В.В. та винести дане рішення на громадське обговорення.
Пропонуємо громадське обговорення провести у групах, створених у ВАЙБЕР для кожного класу.
Пропозиції подавати на поштову адресу навчального закладу: 82563 с. Матків Турківського району , Львівської області. Електронна адреса: matkivskiynvk@ukr.net, або за телефоном будь-кого із педагогічних працівників навчального закладу протягом місяця з дня опублікування даного повідомлення.
Відповідальна особа за проведення громадського обговорення – педагог-організатор Матківського НВК Анастасин Іванна Іванівна. Тел. 0971765630.
Результати громадського обговорення будуть оприлюднені на сайті навчального закладу.
Результати громадського обговорення
УКРАЇНА
ВІДДІЛ ОСВІТИ
ТУРКІВСЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ
Матківський навчально – виховний комплекс
«Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІ ст.-дошкільний навчальний заклад»
Турківської районної ради Львівської області
82563 с. Матків Турківський район Львівська область
matkivskiynvk@ukr.net
____________________________________________________________________________________
Начальниці відділу освіти
Козівської сільської ради
п. О.Бутчак
Подання
У зв’язку із ініціативою жителів сіл Матків та Мохнате пройшли громадські слухання щодо присвоєння закладу освіти ім’я ветерана АТО (ООС) Марціва Валерія Васильовича. Рішенням педагогічної ради та учнівського самоврядування було підтримано дану пропозицію.
Відповідно до вищевикладеного та із зміною адміністративно – територіального устрою, прийняттям нового Статуту навчального закладу , а також зміни назви навчального закладу у с. Матків прошу присвоїти закладу освіти ім’я Валерія Марціва.
-------------------------
Директор: М.Трийцятник
Життєві сторінки Валерія Марціва
Біографія
Вкотре переконуємось, що справжній патріотизм – це не слова, та гарні промови про любов до України, а спокійна праця кожного на своєму місці. І тільки плідна праця наблизить нашу перемогу над жорстоким ворогом. А покладання власного життя заради своєї Батьківщини , рідних , друзів – це вищий прояв патріотизму. І, нажаль, подвиг завжди потрібен там і тоді де потрібно перекрити ціною власного життя чиюсь бездарність. Підтвердження цього є життєвий шлях нашого односельчанина Валерія Васильовича Марціва.
Валерій Марців народився 5 січня 1968р. в селі Матків Турківського району, Львівської області. Звичайна біографія, яка не віщувала якісь круті перевороти у його житті. Батько – Марців Василь Федорович – столяр. Мати - Павлюх Марія Олександрівна – працювала більшу частину свого життя вчителем української мови та літератури. Мала звання «Заслужений вчитель»
У 1983 році закінчив восьмирічну школу з відзнакою, і осінню цього ж року вступив у Львівський технікум промислової автоматики. В 1987 році закінчив цей технікум з відзнакою.
З 1987 році призвався в ряди Радянської армії, у 1989р. молодший сержант Марців був звільнений у запас. У 1990р.працював електриком на хлібопекарні в с. Матків, а згодом пішов працювати на Автобусний завод електоромонтером. Пізніше починає займатися підприємницькою діяльністю, але доля розпорядилась інакше, і вже з 2005 року починає працювати майстром лісу Мохнатського лісництва ДП «Боринське лісове господарство» , де неодноразово був нагороджений грамотами «За сумлінну працю у лісовому господарстві». Доречі саме на роботі він познайомився з майбутньою дружиною Галиною. У жовтні 2012р. вони одружилися. Здавалося що все для нього складалося як найкраще. Але тут у затишне сімейне життя постукала біда, вже з 2014р. Валерій отримує повістку, і вже вдруге у житті для нього розпочинається воєнне життя – спочатку перепідготовка на полігоні в м. Явора. А вже з вересня він бере участь в антитерористичній операції Донецької та Луганської областей , де в цей час точилися запеклі бої. Та всі ці події, які йому вдалось пережити залишили помітний слід на його здоров’ї. І вже з грудня 2014р. він потрапляє у кардіологічне відділення. Через декілька тижнів знову повертається на поле бою в районі м. Попасна, неподалік м. Луганськ. А в цей час вдома в нього народжується донечка – Світлана.
Вже з 28 квітня 2015р. молодший сержант Марців Валерій Васильович, командир відділення зенітно ракетно-артилерійської батареї 1 –го механізованого батальйону 17 окремої танкової бригади (військова частина польова пошта В3676 м. Кривий Ріг) прибув до складу сил та засобів сектору «С» брав участь у боях м. Артемівськ. Як зазначав командир зенітно ракетно-артилерійської батареї лейтенант Котенко: «Марців Валерій за час проходження служби зарекомендував себе з позитивного боку. Наполегливо виконував свої службові обов’язки, сумлінно виконував накази командирів, мав задовільні знання та практичні навички. Озброєння та техніку підтримував у боєздатному стані та правильно її експлуатував» Разом із тим йому була притаманна дружелюбність у ставленні до бойових товаришів, почуття гумору, відповідальність та обов’язковість .
Будучи у відпустці приходив на зустріч у школу з учнями, і з жалем згадував є багато поранень, і втрат. Але це війна, нічого не вдієш. Особливо вдячний був за духовну підтримку від українського народу.
- Я та мої побратими відчуваємо ці молитви, що линуть від вас до Бога. Від них стає тепліше в лютий холод. Війна дала мені зрозуміти, що головне в житті-вміти залишатися людиною, здатною допомогти, підтримати, захистити – згадував Валерій.
Всі ці події, які торкнулися нашого героя не пройшли без наслідків для його здоров’я. Отримав захворювання: «Гіпертонічна хвороба першої стадії, другого ступеня. Ангіопатія сітків обох очей. Ішемічна хвороба серця: дифузний кардіосклероз CH10. Неврозоподібний стан». Став інвалідом. Був нагороджений двома медалями «Учасник АТО», «Ветеран війни. Учасник бойових дій, а також грамотами « За мужність та героїзм, виявлені під час захисту держави» Проходив лікування у медичному центрі, але хвороба зробила своє. Помер Валерій 30 листопада 2020р
Люди, якими гордимося
У понеділок ,24 листопада, до Матківського НВК завітав учасник бойових дій АТО, боєць 17 окремої танкової бригади Збройних Сил України, старший сержант Марців Валерій Васильович. Сам Валерій народився і виріс у с. Матків . Закінчив із відзнакою школу та Львівський технікум промислової автоматики. Останні роки він працює майстром лісу Боринського лісгоспу. Його мати Павлюк Марія Олександрівна родом із Чернігівщини після закінчення вузу працювала вчителем української мови та літератури в школі понад 40 років.
У вчителів та учнів школи знайшлося дуже багато запитань до нашого воїна, що прибув на ротацію. Запитували про «окопний побут», ставлення цивільного населення до військових та допомогу зі сторони держави. Валерій Васильович чесно та відверто розповів про справжні реалії війни, про те, в яких важких умовах доводиться захищати Батьківщину. Але, незважаючи на все бойовий дух бійців є надзвичайно високий. Навів також багато прикладів героїзму та високої самовідданості бойових побратимів.
Наш військовий підрозділ знаходиться в районі м. Попасна, неподалік м. Луганська, розповів він. З екранів телевізора знаємо, що цей район є одним з «найгарячіших» в зоні бойових дій. Є ,нажаль, втрати, багато поранень, з сумом каже військовий. Але це війна, нічого не вдієш. Їжею та всім необхідним, їхнє бойове з’єднання забезпечене в достатній кількості, декілька разів повторив він, Особливо вони вдячні волонтерам, які є справжніми ангелами охоронцями української армії.
Відчувають вони на передовій також духовну підтримку від українського народу. Я, та мої побратими, серцем відчуваємо ті молитви, які линуть до Бога від вас. Особливо це відчутно зранку, коли ви молитеся за нас і Україну.. Ваші молитви не раз захистили нас в бою, переконаний він. Надзвичайно тішить нас , воїнів, дитяча підтримка. З великою радістю військовий показав дитячі листи та малюнки з усієї України, які підносять нам військовий дух. Від них нам стає тепліше в лютий холод та мороз. Війна дала мені розуміння, що головне в житті, треба вміти залишатися людиною, здатною допомогти, підтримати, захистити.
Валерій Васильович дав наказ учням добре вчитися. Особливо для управління сучасною військовою технікою і зброєю потрібні спеціалісти із глибокими знанням англійської мови , фізики та математики.
Під закінчення зустрічі боєць подякував освітянам та учням за теплу зустріч та допомогу для армії. Бо головне, наголосив він, не залишатися на узбіччі важких випробувань України, де допомога кожного є важливою у боротьбі за наше майбутнє.
Після теплої, зворушливої зустрічі з учасником бойових дій з ініціативи учнівського самоврядування був проведений ярмарок кулінарних виробів. При допомозі батьків кожен клас представив свої кулінарні хитрощі, які відразу були розпродані присутнім. Найбільшу активність проявили учні 9 класу. Було виручено коштів у сумі 1060 грн. А всього зібрано і передано для потреб української армії від школи 2664 грн.
Матковська О. М.,
вчитель світової літератури Матківського НВК
Інформаційна довідка про Марціва В.В.
Збройний конфлікт на Донбасі розпочався з квітня 2014 року. З тих пір тисячі кадрових військових і добровольців опинилися в зоні антитерористичної операції, щоб захистити свою країну.
На її захист став житель села Матків Марців Валерій Васильович. Він народився 05.01 1968 року у с. Матків Турківського району Львівської області. У 1983 році закінчив із відзнакою Матківську восьмирічну школу. Після закінчення школи вступив до Львівського технікуму промислової автоматики, який закінчив із відзнакою. Його мама більшу частину свого життя пропрацювала в школі вчителькою української мови та літератури. Сам Валерій працював майстром лісу Боринського лісгоспу. Був одружений, виховував дочку Світлану 2015 р. н.
Прибув до Збройних Сил України у 2014 році. З 30 вересня 2014 р. по 13 квітня 2015 р., а також з 28.04 2015 р. по 08.06 2015 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі Донецької та Луганської областей. За весь період був у "найгарячііших точках" в районі міст Попасна та Луганськ.
З 28.04.2015 р. молодший сержант Марців Валерій Васильович, командир відділення зенітної ракетно-артилерійської батареї 1-го механізованого батальйону 17 окремої танкової бригади ( військова частина польова пошта В3676 м. Кривий Ріг) прибув до складу сил та засобів сектору "С" та брав участь у боях за м. Артемівськ.
Як зазначав командир зенітно ракетно-артилерійської батареї лейтенант Е.В. Котенко: "Молодший сержант Марців Валерій зарекомендував себе з позитивного боку. Наполегливо виконував свої службові обов’язки, сумлінно виконував накази командирів, мав задовільні знання та практичні навички, озброєння та техніку підтримував у боєздатному стані та правильно її експлуатував. Шанував честь та гідність товаришів по службі, користувався серед них авторитетом».
За період служби втратив здоров’я та став інвалідом. Був нагороджений двома медалями: "Учасник АТО", " Ветеран війни. Учасник бойових дій". Помер 30 листопада 2020 року.
Директор НВК: М.М.Трийцятник